Беручи до уваги те, що аграрний сектор економіки та соціальна сфера села не можуть розвиватися автономно, тому пропоную визначати засади та мету Комплексної регуляторної політики щодо землі та її природних ресурсів, а також запровадити механізми одержання доходів на новій рентній основі.

Про це я доповідав нещодавно (8 квітня 2011 р.) в Інституті агроекології та економіки природокористування на засіданні Бюро Відділення економіки та продовольства Національної академії аграрних наук України, де прийнято відповідну постанову і, нарешті, рекомендовано взяти мої напрацювання до впровадження.

Може щось вийде...

Раніше я інформував так...

Президент України Віктор Федорович Януковач видав розпорядження від 23 червня 2010 року № 955/2010рп “ Про робочу групу з підготовки пропозицій з питань земельної реформи”, в яку включено й мене...
Сподіваюсь, що на цей раз Павло Іванович Гайдуцький цілковито підтримає мої пропозиції, адже Україні і, надіюсь, Президентові України потрібні справжні реформи...

Принагідно повернутись до пропозицій кратних п'ятирічним давнинам, починаючи з 1990 року ...

Зокрема, запрошую на сторінки Урядового Кур'єру, - до цього та інших номерів...

У кого земля - у того влада !

Під такою назвою свого часу (26.12.1995) "Урядовий кур'єр" опублікував матеріал голови депутатської комісії з питань земельних відносин та розвитку сільського господарства Івано-Франківської обласної ради Олександера Коваліва. Нині автор працює заступником начальника Департаменту розвитку сільської місцевості та підприємництва Мінагрополітики України, очолює Комітет земельних відносин Асоціації фермерів та приватних землевласників і продовжує розробляти комплексні пропозиції з подальшої реалізації конституційних вимог щодо землі та її природних ресурсів - основного національного багатства країни. Головні з цих ідей викладені автором у статті, яку ми пропонуємо сьогодні нашим читачам.

27 грудня 2009 оновлюючи сторінку, я писав «Чотирнадцять років тому (відразу після виходу відомого Указу Президента України від 08.08.1995 р. та до прийняття нової Конституції України, в якій відсутня колективна власність на землю) я написав цю статтю. Вона була пізніше (з уточненими показниками) також передрукована в незалежній, на той час, фермерській газеті, яка мала гарну назву: «Наш час». То справді був наш час !...  Жаль, що омріяний час так і не настав..., - через не всім відомі причини...

Сьогодні минуло 19 років… І що ж ???...

Варто перечитати.

Всеукраїнська газета «Наш час» від 3 жовтня 1997 року

Ринкові відносини і демократична держава без власника землі немислимі

Українська земля розташована досить добре в світовому просторі порівнюючи з іншими державами.
Вона багата водами, надрами, ґрунтами, рослинним і тваринним світом. Створено поселення, відповідний народногосподарський виробничий комплекс, інфраструктуру. Певною мірою розвинута наука і техніка.
Кардинально змінюючи політичний устрій держави і створюючи національну економічну політику в Україні, зроблено багато кроків, зокрема впроваджено приватну власність на землю тощо.
Однак, продовжує існувати надумана система управління й розпорядження землею та її природними ресурсами, у центрі якої залишаються відомчі та кланові інтереси.