Аграрний сектор економіки як й інші не може розвиватися автономно – без комплексної регуляторний політики держави

Беручи до уваги те, що основна ціль любої діяльності є одержання прибутків, тому комерціалізація внутрішньої політики в Україні також повинна ґрунтуватися на такі й же основі. Держава має бути безпосереднім учасником такої діяльності в інтересах громадян України на національному та регіональних рівнях.

Ключ до розв'язання наявних проблем в Україні заховано в питаннях землі та її природних ресурсів через відповідну національну регуляторну політику. Адже, відповідно до Конституції України лише земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу і являються основним, і єдиним такого рівня, національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Це дає нам повне право на рішучі дії на користь громадян – співвласників свого основного національного багатства та реальний шанс на реалізацію задумів.

При цьому, доцільно наголосити на тому, що володіючи, користуючись і розпоряджаючись землею, одночасно здійснюється природокористування. Ці відносини нерозривно пов’язані між собою та з територією України.

Зважаючи не те, що у державній, комунальній та приватній власності перебувають лише земельні ділянки, а не просто земля та її природні ресурси (основне національне багатство), тому запровадження механізмів одержання збалансованих прибутків (доходів), в тому числі на користь суспільства, має базуватися на новій рентній основі (авторські пропозиції).

I Рента - це частина прибутку, яка сплачується всіма суб’єктами за використання землі та її природних ресурсів (частка національного багатства). Величина ставки даної ренти визначається в залежності від бонітету ґрунтів, якості води, рослинного і тваринного світу, цінних властивостей надр, місця розташування та інших природних факторів. Величина цієї ренти не може бути нижчою від другої  ренти.

II Рента - це частина прибутку, яка надходить власнику ділянки внаслідок особистого використання чи передачі її в оренду. Величина цієї ренти не може бути нижче ставки банківського відсотка від реальної вартості ділянки.

III Рента - це частина прибутку, яка утворюється за додатково вкладену працю як додаткова винагорода за господарське ставлення до землі та її природних ресурсів. Ця частка прибутку повністю залишається працюючому товаровиробнику і оподаткуванню не підлягає;

IV Рента - це частина прибутку, яка утворюється в результаті монопольних дій. Ці питання регулюються на державному рівні, є виключним пріоритетом держави (у нашому випадку). Такі дії спрямовані на раціональне і ефективне використання землі та її природних ресурсів, розвиток вітчизняної виробничої, заготівельної, переробної, торговельної та іншої діяльності, на стимулювання попередніх рент і регулюються відповідним законодавством. Ця частка прибутку зараховується до (чи стимулюється з) Державного бюджету.

Всі чотири ренти є взаємопов'язаними між собою та всіма учасниками, які використовують і споживають природні ресурси і державою. Механізми визначення і функціонування їх мають бути складовими формування та генерування суспільно-економічних процесів на всіх рівнях держави.

Тому, лише, за умов реалізації пропонованої внутрішньої державної регуляторної політики щодо використання землі та її природних ресурсів, запровадження рентоутворюючих механізмів одержання прибутків, в комплексі з іншими заходами можливо виправити існуючий соціально-економічний стан та розбудувати правову державу, забезпечивши зростання добробуту в Україні.

У нашому випадку питання земельних відносин та природокористування розглядаються багатогранно і комплексно в правовому, економічному, екологічному та соціальному планах з конкретизацією особливостей і властивостей тієї чи іншої території та цільового функціонального використання кожного квадратного і кубічного метра української землі, а також в цілому - як держави і частини біосфери.

Таке природокористування повинно бути платним для всіх і мають діяти прозорі механізми одержання прибутків, а також вільні комерційні відносини при безпосередній участі держави. Пільги на сплату земельних рент відсутні.

Для впровадження пропонованих заходів, як основних і першочергових, необхідно: запровадити в системі спеціального Банку (банку даних) багатоцільовий державний кадастр землі та її природних ресурсів і нерухомості, пов’язаної з ними, (єдині) державні реєстраційні системи нерухомості, які гарантуватимуть права власності, взяти курс на створення геоінформаційних систем; впровадити механізми визначення і функціонування земельних рент, які стимулюватимуть об’єктивізації ринкових відносин в процесі володіння, користування та розпорядження земельними ділянками і природними ресурсами та забезпечуватимуть захист інтересів суспільства, власників і користувачів, що використовують ці ресурси. Особлива увага приділитиметься I-ій і IV-ій рентам, які є пріоритетними для держави і диференціюється з іншими рентами.

Важливо наголосити на том, що I рента (частка національного багатства) – сплачуватиметься всіма суб’єктами використання землі та її природних ресурсів, в тому числі, державними і комунальними користувачами землі. Всі кошти надходитимуть до пропонованого нижче Національного банку землі та її природних ресурсів (його відділень) і зараховуватимуться на спеціальних рахунках у таких пропорціях:

- на державному рівні - 30 відсотків;

- на обласному рівні та республіці Крим - 10 відсотків;

- на районному та в містах обласного підпорядкування (в розрізі рад базового рівня) - 60 відсотків.

Всі кошти повинні використовуються тільки за цільовим призначенням.

Також IV рента (монопольна рента), яка утворюватиметься внаслідок розумної політики держави через оподаткування, квотування, митні, акцизні та інші збори, включаючи окремі стимули, і є пріоритетом держави на внутрішньому і зовнішньому ринках, стимулюватиме вітчизняне виробництво і захищатиме вітчизняних товаровиробників та стимулюватиме одержання всіх попередніх рент. Адже, всі надходження в наслідок такої діяльності поступають до Державного бюджету.