Щоб реально реалізувати такі та інші першочергові комплексні заходи необхідно законодавчо схвалити відповідну Національну (Державну) Концепцію і Програми, поставивши їх в основу всіх інших правових, економічних, соціальних, природоохоронних кроків владних органів (включаючи податкові та бюджетні). При цьому мають бути розроблені і затверджені обов'язкові до виконання і реалізації позавідомчі Державна, Регіональні та місцеві Генеральні схеми і плани, проекти землеустрою і землевпорядкування, в тому числі своєрідні бізнесплани, включаючи вимоги щодо природокористування, перспективного і поточного розвитку, освоєння й будівництва всіх адміністративних територій, кожного населеного пункту, кожного водозбору тощо.

Беручи до уваги те, що в основі життєдіяльності кожного громадянина лежить “шлунок”, адже - всі хочуть їсти щодня..., тому головне місце відводиться продовольчій безпеці та ролі родючих ґрунтів як основного відтворюючого ресурсу біосфери в національних інтересах українців, а також в інтересах розумної співпраці і взаємовідносин з усіма націями і народами світового простору.

Годовною фігурою сідьськогосподарського виробництва має бути реальний працюючий господар.

Внаслідок пропонованого передбачається також забезпечити умови вільного господарювання та господарської ініціативи і самореалізації, дешеве довгострокове кредитування та гарантії збуту виробленої продукції за стабільними цінами лише для оновлених господарств - учасників реалізації пропонованої державної регуляторної політики.

Діяльність всіх таких господарств ґрунтуватиметься на високоморальних та культурних цінностях і орієнтуватиметься на виробництво екологічно чистої (органічної) високобілкової продукції рослинництва й тваринництв та відповідних продуктів харчування. Відповідна увага приділятиметься вітчизняним біоенергетичним, енергозберігаючим, вітамінозберігаючим (включаючи холодильні) та іншим технологіям.

Для цього передбачається також створювати необхідні умови для вільного і повного забезпечення такою продукцією і продуктами харчування потреб внутрішнього ринку на конкурентній основі. Здійснювати закупівлю сільськогосподарської продукції на відкритих торгах для потреб держави, включаючи демпферні, стратегічні запаси довготермінового зберігання. Розвиток АПК спрямовуватиметься на максимальне виробництво і реалізацію на зовнішніх ринках продукції, виробленої з вітчизняної сировини, особливо продуктів харчування (запроваджуються стандарти, які відповідатимуть вимогам СОТ)

Одночасно  буде впроваджено відповідні стимулюючі механізми, в тому числі національні стандарти, які відповідають національним вимогам, та інші, при яких вільно завозитиметься вся продукція, яку неможливо або невигідно виробляти в Україні.

Одна із головних формул з відродження та розвитку депресивних територій включатиме стимулюючі механізми, за якими надаватимуться відповідні цільові кошти на кожну зароблену гривню в новосторених малих підприємствах та господарствах, що виробляють і реалізують продукцію та проводять відповідні роботи з очищення і відновлення довкілля - всім таким працівникам, які проживають і працюють на конкретних територіях.

При цьому, кошти на господарську діяльність, пов’язану з використанням землі та природних ресурсів (прямі підтримки, дотації) із Державного бюджету не виділятимуться.

Щоб не спекулювати на питаннях ринку розпайованих земель  сільськогосподарського призначення, в комплексі пропонованих заходів, також обґрунтовано і визначено шляхи врегулювання даної проблеми.  

Оскільки держава сама вказала кому і скільки безплатно подарувати (через колективізацію, паювання та видачу держаків) земель сільськогосподарського призначення, а Кабінет Міністрів України без ринкових і рентних правил визначив ціну кадастрових гектарів, не гарантуючи вказану їх вартість у сертифікатах, тому перші трансакції із земельними ділянками (паями), переданими безкоштовно в приватну власність, і тими, що належать до державної і комунальної власності, незалежно від того хто ними фактично володіє, користується чи розпоряджається, мають проходити лише через відповідну державну установу (Національний банк землі та її природних ресурсів). Наступні трансакції, включаючи іпотеку, можуть здійснюватися через комерційні банки.

Невід'ємним інструментом та інституцією для реалізації передбачуваних заходів має бути створений Національний Банк (краще Національну КОМОРУ) землі та її природних ресурсів України (можна — Національний земельний банк (банк даних) України) з відповідними регіональними та місцевими підрозділами як центральний орган виконавчої влади, підконтрольний та підзвітний Президенту України (краще — РНБО, як виняток — Кабінету Міністрів України), що реалізує державну політику земельних відносин та природокористування між всіма суб’єктами таких відносин і державою на основі діючих структур, в тому числі Держкомзему.

Такий Банк, на відміну від інших банків, повинен мати свій Бюджет (Бюджет Банку та складовий Рентний банк) і виконувати багатоцільові функції та завдання, непритаманні Національному банку України, Державному Бюджету України та комерційним банкам, в тому числі щодо володіння, користування і розпорядження, які реалізуються через нову державну політику економічних відносин, включаючи рентні. Особлива увага приділятиметься I-ій ренті, яка є основним виразником національних інтересів і диференціюється з іншими рентами.

Функціонування пропонованого Банку, забезпечуватиме конституційні права всіх суб’єктів таких відносин і реалізацію згаданих Концепції, Програм та відповідних заходів а також відіграватиме роль основного генератора і стимулятора формування Державного та місцевих бюджетів і поповнювача золотовалютних запасів держави.

Особливий статус повинен мати Бюджет Національного Банку землі та її природних ресурсів. Він має формуватися за рахунок частини відрахувань, передбачених новим Законом “Про плату за землю та її природні ресурси” й інших надходжень, і не може бути меншим від обсягів для реалізації заходів, передбачених Концепцією і Програмами подальших реформувань земельних відносин та раціонального природокористування.

Банк, повинен також об’єднувати і координувати діяльність всіх органів виконавчої влади, до яких віднесені компетенції і функції щодо управління, реєстрації, регулювання та контролю в галузі земельних відносин і природокористування та інші. Одночасно із створенням Банку повинна впорядкуватися структура і функції ряду інших центральних органів виконавчої влади та облдержадміністрацій.

Передбачається, що Банк матиме як горизонтальні, так і вертикальні відповідні структури і здійснюватиме необхідні взаємовідносини з іншими органами державної влади. Діятиме спеціальна Наглядова рада Банку.

Регіональні відділення Банку повинні виконувати основний об’єм завдань покладених на Банк.

Діяльність Банку та його відділень в регіонах і на місцевому рівні, також, має націлюватися на: забезпечення екологічної безпеки та підтримання екологічної рівноваги; проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової і забезпечення економічної та інформаційної безпеки у сфері земельних відносин та природокористування; перспективного розвитку території тощо.

Передбачається, що реалізація пропонованого, в тому числі функціонування Національного банку землі та її природних ресурсів дозволить через три роки після його створення подвоїти Державний бюджет України.

Враховуючи існуючий стан природокористування в Україні, а також оцінюючи фактично відведену сьогоднішню роль і діяльність органів влади на всіх рівнях в цьому процесі, вважаю що ті розумні громадяни, які однозначно візьмуться за реалізацію пропонованих основ подальшої регуляторної політики в Україні, будуть мати цілковиту підтримку у виборців – співвласників основного національного багатства, візьмуть владу в свої руки і зможуть реалізувати відповідну національну регуляторну політику на ділі.