Чи нестиме "земельна" курка золоті яйця? 

Землероб одноразово (один раз на сезон) готує ґрунт, сіє і збирає врожай.

Однак впродовж всього вегетаційного періоду, – від до-сходового розвитку рослини, – аж до часу дозрівання врожаю, працюють щодобово (вдень і вночі) енергетичні, біологічні та інші складові чинники біосфери (родючі ґрунти, вода, повітря, мікроелементи, мікробіота (живі мікроорганізми), квантова енергія Сонця та ін., – і самим процес фотосинтезу) як незамінні животворні природні ресурси, формуючи рослини (врожай), і пізніше – різноманітні товари (особливо продукти харчування), що мають відповідну вартість і цінність та стають – природним безповоротним інвестиційним капіталом нації.

Капіталізована родючість української землі ототожнюється із – своєрідним народженням (несучістю) «золотих яєць».

Саме ці чинники родючості уособлюють відповідні природні об'єкти біосфери, котрі конституційно задекларовані як "природні об'єкти права власності Українського народу". Тому результати (прибутки) в частині "родючості", що капіталізуються внаслідок господарської діяльності, не можуть привласнюватися будь-ким, окрім - Українського народу.

Недаром люди говорять: «Селянин (фермер) спить, а земля з Божої волі – РОДИТЬ…».

Базуючись на цих логічно доведених обґрунтуваннях, висвітлив наявні проблеми в статті «Фермер спить, а земля родить. Чи нестиме "земельна" курка золоті яйця?» - на шпальтах газети Дзеркало тижня за 3-9 лютого 2018 року  як продовження попередніх:

Сутність земельного капіталу