Слід зауважити, за цим самим Земельним кодексом України (ст. 20) землю можна віднести до тієї чи іншої категорії на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень або змінити їх попередньо визначене цільове призначення тими самими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, що приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. До того ж зміна цільового призначення земель, що перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а також земель, зайнятих лісами, проводиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Не дивно, що через цю корупційну вседозволеність чиновників стосовно прийняття рішень про подальшу долю нашого основного національного багатства, щороку катастрофічно погіршується стан справ з ґрунтами і лісами України.

Безперечно, в процесі безсистемного землекористування і часто невмотивованого використання основного національного багатства в Україні відбувається істотне зниження рівня не лише раціонального природокористування й охорони довкілля, але й продовольчої безпеки і виникають прямі загрози життю та здоров’ю людей.

Нині ініціатори децентралізації органів влади під видом запобігання корупції у сфері земельних відносин запропонували (законопроект – реєстраційний номер 1906) передати право щодо прийняття остаточних рішень про зміну цільового призначення на приватизовані земельні паї (родючі чорноземи) – власникам таких ділянок, а на землі сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності – радам базового рівня (сільським, селищним, міським).

Велику стурбованість за подальшою долею ґрунтів України, необхідністю їх збереження та захисту від деградаційних процесів, що поглиблюються, висловлюють численні представники громадянського суспільства, зокрема учасники ІХ Делегатського з’їзду ґрунтознавців та агрохіміків України (Миколаїв, 30 червня – 4 липня 2014 р.).

Спільнота ґрунтознавців у всьому світі також сповнена рішучості інформувати громадян і закликати до сталого управління нашим мовчазним союзником – ґрунтами. З цією метою багатьма країнами світу 5 грудня 2014 р. були організовані спеціальні заходи із святкування Всесвітнього дня ґрунтів і Міжнародного року ґрунтів. Цього дня під час 69-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН (у Нью-Йорку) офіційно оголошено 2015 р. Міжнародним роком ґрунтів, що має стати важливою платформою для підвищення обізнаності на міжнародному, регіональному та національному рівнях про фундаментальну роль ґрунтів для людського життя.

В досягненні успіху європейського розвитку України вбачається, що беззаперечною умовою втілення всіх процесів з реформування і прийняття рішень мають бути їх відкритість і зрозумілість для всіх громадян, а також всебічне підтримання громадянським суспільством у відкритому діалозі.

Ми вважаємо, що в реаліях українського сьогодення лише закликів і роз’яснень щодо вирішення цього питання замало. Потрібні радикальніші заходи та посилення відповідальності за нанесення будь-якої шкоди ґрунтам, зниження їх природної родючості тощо. З огляду на це, насамперед необхідно внести зміни і доповнення до чинної редакції Конституції України – Основного Закону України стосовно землі та її природних ресурсів.