По-друге, перш ніж давати угіддя в довічне володіння, треба добре подумати і визначитись у тому плані, де буде прокладена дорога, де здійснюватиметься будівництво і, отже, де слід осушити мочари, викорчувати ліс, осушити ставок, а де слід залишити землю недоторканою, тобто відвести її у природоохоронний фонд. Не будувати, щоб потім, схаменувшись, руйнувати, а думати, і тоді вже будувати. Земля має використовуватись тільки за  цільовим призначенням: злочинно будувати цементний комбінат на полі, яке дає високий врожай хліба.

До речі, на думку Олександера Івановича, усе, що стосується, в тому числі мовлене вище, земельно-територіального устрою, є питанням надзвичайної ваги для України в цілому і кожної області зокрема. Це не просто організація сівозміни, як вважалося раніше, а й, як бачимо, вирішення економічних і транспортних проблем, а також природоохоронних. Скажімо, щоб врятувати ґрунт від остаточного виснаження, сьогодні лише на Тернопільщині слід вилучити з активного сільськогосподарського обороту 15 відсотків землі. Потрібно також відновити нині страшно деформований у бік забруднення, а то й остаточного знищення, природній баланс. Саме тому на Прикарпатті активно взялися за справу відродження джерел, струмків, балок, лісів, там заплановано засадити чотири тисячі гектарів дикоростучими плодоягідними рослинами (щоб, як кажуть, і затінок був, і горішок чи ягідка смачна). Заплановано  також збудувати 385 ставків. Широко розгорнулися роботи з метою укріплення берегів (на це вже виділено п’ять мільйонів карбованців), розпочато весь комплекс ґрунтоводоохоронних робіт.

Інше, на що сильно акцентує увагу Ковалів, можна виразити такими словами: незалежній Україні  - незалежні геодезичні та картографічні служби. Смішно говорити, але й досі Україна не могла самостійно намалювати навіть шкільної географічної карти. Ці служби мають бути також у кожній області. Потрібна також координація зусиль. А то раніше було як: лісники проводили аерозйомки окремо від усіх, військові теж, будівельники теж. Тратили великі гроші на кількаразові зйомки однієї і тієї ж місцевості.

Втім, Олександер Іванович не чекає, поки йому дозволять самостійно займатися геодезією і картографією. У 1986-1987 роках були проведені, хоч і з боєм, комплексні роботи у цьому напрямку над дослідженням Рогатинського району. У результаті складено карти з масштабом 1:5000 та 1:2000. Хто хоч трішки, як кажуть, петрає в цьому, той розуміє, наскільки це важливо. Неможливо щось планувати на землі, не маючи карти і точних характеристик про якісь землі і про природні ресурси...

Які ще принципово нові підходи до землевпорядкування на Івано-Франківщині? Насамперед важливо відмітити те, що там вся земля, усі її категорії: поля, ліси, води – власність народу, а Ради розпоряджаються нею від його імені. Дещо відмінно, як не дивно, вирішено це питання у Львівській області: сільські Ради володіють тільки тією землею, яка була у людей, і додатково вилученою у колгоспів. Уся інша, по суті, залишається власністю колгоспів. Тобто комплексне використання землі уже порушено.

Далі. Івано-Франківська область єдина в Україні, де правління земельних ресурсів виведене з-під опіки виконкому і перейшло під безпосередньо юрисдикцію облради. Отримавши незалежність, управління уже не танцює під дудку аграрників, будівельників тощо, а здійснює жорстокий контроль за раціональним і природоохоронним використанням землі. До речі, штрафи за порушення законодавства у володінні угіддями - один із шляхів поповнення бюджету управління.

Ще одна цікава деталь. О.І. Ковалів вважає, що не потрібно, як було раніше, окремо лісового кодексу, водного кодексу, кодексу про надра тощо. Адже все це розташоване на землі. Отож потрібен тільки один ґрунтовний солідний кодекс про землю і природні ресурси, а також, закони про охорону природи.

Часто в розмові зі мною Олександер Іванович підкреслював: земля повинна «працювати» на себе, повинна давати прибутки місцевим Радам народних депутатів, а не лише вузькому колу спеціалістів, які володіють монополією на знання. Рада – власник землі, отже, Рада має бути власником інформації про неї. І цю інформацію  вона може продавати.

І ще одне, що стосується прибутків від землі. Якщо прем’єр-міністр В.П. Фокін таки рекомендуватиме Коваліва на пост голови Державного комітету земельних ресурсів та земельних реформ, то у Верховній Раді він матиме, як мінімум, 90 супротивників, 90, бо саме стільки в ній голів колгоспів, які аж ніяк не хочуть платити ренту нарівні з усіма за володіння землею. Вони чомусь вважають, що колгоспи мають платити менше, ніж орендатори і фермери.

Олександер Іванович думає по-іншому: перед законом і землею – рівні усі.

Михайло ЛИСЕВИЧ

Р.S. Поняття земельні ресурси та земельні реформи в розумінні О.І. Коваліва набагато ширші, ніж їх висвітлено тут. Але я свідомо уникав вузькоспеціальних термінів, наукових підходів тощо, прагнучи показати найголовніше з того, як бачить землю Олександер Іванович – цей прикарпатський реформатор-революціонер і невгамовний «генератор» ідей.

До речі, коли 19 серпня багато «мертвих душ» у компартії поспішили сплатити внески, які вже не сплачували місяцями, а то й роками, О.І. Ковалів написав заяву про вихід з КПРС.

Газетна колонка автора на сторінці публікації замість прологу до викладеного.

На Івано-Франківщині від тих, хто не хоче брати землю під городи додаткові земельні наділи, вимагають відповідної заяви. Бо якщо, на дай Боже, трапиться голод, то хай діти знають: їхні батьки лінувалися працювати на землі.

Чесне слово, було принизливо дивитися​, як Олександер Іванович встановлював межу між двома газдівствами, між двома сусідами, що за кавальчик землі, певне, стали ворогами, поки жити будуть. О.І. Ковалів ретельно вимірював рулеткою, забивав кілочки, натягував шнур, а ті, та ще жінки з вулиці, сварилися. Згадували котра мала більше любасів, котра має більше чеснот...Не цуралися міцних слів.

Що й казати, гуцульський темперамент гарячий. Утім на Олександера Івановича на могло вплинути, здавалося, ніщо. Зі своїмизавданнями, встигаючина ходу смакувати сливи і жартуватидо сперечальників, він справився блискуче.

Хитрий і мудрий чоловік , - це точно.