Граничні розміри присадиб залежать також від продуктивності землі. Остаточне рішення в цьому питанні приймають районні Ради. Ми рекомендуємо в сільській місцевості низинної частини надавати їх в розмірі до 0, 50 гектара, у передгірській  - до 0, 65, а в гірській – до 1 гектара. У тих випадках, коли є п’ять і більше членів двору, радимо додавати по 0, 05 – 0, 20 гектара на кожного, але не більше 2 гектарів на двір. Крім цього, кожному двору, в якому утримується худоба, виділяється пасовище для колективного або індивідуального користування.

Після того, як в сільські, селищні і міські Ради з допомогою землевпорядної, архітектурної та інших служб визначать по картах, де будуть прокладені дороги, зведені культурно-побутові заклади, природоохоронні, рекреаційні, відпочинкові зони, виділяються масиви для присадиб, індивідуального будівництва, пасовищ, а також створюється невеликий земельний запас.

Більшість Рад народних депутатів провела цю роботу. За попередніми даними до 1 листопада обласна Рада остаточно передасть бажаючим громадянам додатково під присадиби, сінокоси і пасовища близько 99,7 тисячі гектарів земель, якими донедавна розпоряджалися господарства. Тут, однак, слід наголосити, що ніяке законодавство не передбачає повернення прадідівських чи дідівських земель і ні в якому разі без згоди всіх зацікавлених сторін такі ділянки не вилучаються.

На мій погляд, поки що далеко не всі, хто бажає обзавестися землею, враховані у цих цифрах. І не всі сільські Ради знають, як необхідно цю роботу проводити. Та замість того, щоб надолужувати прогаяне, переймати досвід, подекуди зволікають з земельною реформою. Багато хто недооцінює значимості цієї справи.

Всі інші продуктивні сільськогосподарські угіддя, які не будуть передані в особисте користування населення, служитимуть для товарного виробництва. Форми його ведення можуть бути різні: колгоспи, радгоспи, кооперативи, селянські або фермерські господарства. Всі вони будуть рівні перед законом і сплачуватимуть однакову земельну ренту. Головне, щоб господарство було ефективним, щоб виробники строго дотримувалися правил охорони і використання землі, як це передбачено Основами законодавства Української республіки про землю. Зазначу, що в цьому законопроекті, у підготовці якого, до речі, брав особисту участь, всі основні положення відповідають Основам законодавства Союзу РСР і союзних республік про землю. Лише передбачено жорсткіші нормативи щодо її охорони та раціонального використання. Тому районним Радам потрібно було вже давно, не очікуючи кодексу, розпорядитися тими масивами, які передбачається відвести для розширення присадиб, під індивідуальне та інше будівництво, пасовища для худоби громадян.

Президія обласної Ради народних депутатів на засіданні 4 вересня розглянула питання про хід реалізації земельної реформи, вказала недоліки і зобов’язала районні та міські Ради завершити підготовку необхідних матеріалів, розглянути їх і прийняти відповідні рішення. Багато Рад та їх спеціально уповноважені органи відповідально поставилися до цієї роботи, прагнуть допомогти населенню стати повноправними господарями на своїй землі. Та все ж чимало людей продовжують оббивати пороги, плутатися в різних, часто надуманих, трактуваннях противників справжньої перебудови і відродження.

Публікуючи цей далеко неповний матеріал, звертаюся з проханням до нашого народу з розумінням поставитися до цього важливого питання, особливо на першому етапі реформи. Жителям сіл треба знати, що коли будуть визначені землі для товарного виробництва, то вже набагато важче буде збільшити присадибний фонд, колективні сади і городи, пасовища і сінокоси. Хто не зумів правильно зробити ці перші кроки і хоче виправити допущені помилки, повинен негайно дооформити необхідні документи і через районну (міську) Раду подати їх на розгляд і затвердження в області. Будь-які необґрунтовані перешкоди прагненню селян одержати землю мають розцінюватися як антинародні дії, і за це службові особи повинні нести особисту відповідальність перед народом.

Олександер КОВАЛІВ. Начальник відділу землекористування, землеустрою і охорони земель облвиконкому.

P.S.

Після розгляду на засіданні Президії обласної Ради народних депутатів (про Президію та інші нюанси того часу доцільно розказати окремо) питання "Про хід реалізації земельної реформи", а також цієї публікації робота значно пожвавилась. На сесію обласної ради (30 жовтня 1990 року) я подав юридично оформлені матеріалів, які були успішно розглянуті й затверджені ухвалою " Про земельну реформу в Івано-Франківській області ". При цьому, як один із показників, -  обласною Радою було остаточно передано громадянам (станом на 1  листопада 1990) 142 813 га. земель замість передбачуваних - близько 99,7 тисячі гектарів.