ПЕРЕДУМОВИ РЕАЛЬНОГО ОДЕРЖАННЯ ЗЕМЛІ ― УЧАСНИКАМИ БОЙОВИХ ДІЙ (ВОЇНАМИ – ПЕРЕМОЖЦЯМИ) ― У ВЛАСНІСТЬ

Кожна цивілізована держава із найвищою загальнонаціональною відповідальністю перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями, вшановує, забезпечує і винагороджує своїх воїнів-захисників, особливо учасників бойових (воєнних) дій, в тому числі шляхом безперешкодного (пільгового) наділення земельних ділянок (землі) для особистого (сімейного) використання (володіння) ― за відповідним господарським призначенням (житлового і дачного будівництва, підприємництва, ведення особистого селянського і фермерського сільського, лісового, рибного та іншого господарства)…

На превеликий жаль, дані питання, що для нас є тепер надважливими, ― органи державної влади і місцевого самоврядування ― не розв’язують і, навіть, ― не пропонують шляхи ― з їх розв’язку…

Натомість, ― ключ (механізми) до відповіді на ці питання ― однозначно криється в чинних нормах Конституції України, про що я науково обґрунтував (нова парадигма звершення земельної реформи в Україні) і вже достатньо розкрив їх сутність, не лише у численних фахових статтях, а також публічно на шпальтах всеукраїнської преси («Урядовий кур’єр», «Дзеркало тижня» і «День»).

Доцільно нагадати, що «Урядовий кур’єр» друкував п’ять разів мої статті з такою самою назвою «У кого земля — в того влада!» (26.12.1995, 16.12.2005, 15.01.2011, 07.09.2017, 02.02.2022) за каденції кожного з попередніх і теперішнього гарантів. При цьому, принагідно зауважити, що владні мужі, причетні до такої бездіяльності, не мають жодних підстав говорити про незнання чи нерозуміння даної проблематики…

Однак, дивує й те, що «клани» закоренілих вчених (науковців та педагогів), особливо правників, і їхні численні «учні» як «молоді вчені» впродовж тридцятиліття нашої незалежності, котрі нуртують в усіх гілках органів державної влади (законодавча, виконавча і судова) та місцевого самоврядування, ― не послуговуються чинними нормами Основного Закону України як нормами прямої дії, а оглядаються на прорадянське минуле (відомчу монополію яка переросла в корумповано-олігархічну систему), приймають за «чисту монету» надумані в гібридний спосіб «нові знання», в тому числі закарбовані в антиконституційних, так званих, «законах». Роблять "міну", що начебто ― не бачать здобутих мною конституційно вмотивованих нових знань в частині земельних відносин і природокористування. Мовчать...

Припускаю, що можливо тих, котрі привикли красти і вважають себе: "...і все те бачив, і все знаю,...", лякає відповідальність ― за привласнення, в тому числі  ― моїх (Олександера Коваліва) авторських прав, оскільки закон вимагає від всіх ― давати посилання (цитування) на автора…

Попри це, я переконаний, що є дуже багато, особливо молодих, ― мудрих, розвинутих (самовдосконаленні), інноваційно-орієнтованих, надзвичайно талановитих й відважних українців і українок ― в усіх напрямках здорової і правдивої життєдіяльності, які в стремлінні до зростання в гармонії з природою і чесним суспільством намагаються змінити існуючий стан і перейти на вищий рівень звершення системного цивілізаційного розвитку в нинішньому тисячолітті…

Надважливу платформу нового українського простору для зміни також світового (світоглядного) правопорядку виборюють найвідважніші в світі ― такі ж талановиті українські воїни-герої в смертоносній борні ― із ворогом "людяності" й "права" ― на гідне і вільне життя...

Щоб зрушити, можливо на цей раз, увагу моїх колег вчених-економістів ― до здобутих мною знань конституційного земельного прагматизму, які справедливо піднімають різноманітні проблеми в аграрному секторі економіки, і запланували розглянути на чергових ― Вісімнадцятих річних зборах Конгресу вчених економістів-аграрників проблему: «Розвиток аграрного сектору та сільських територій в умовах воєнного часу й повоєнного відновлення України», які відбудуться 28 вересня 2023 року, я подав свої тези: «Передумови реального розвитку аграрного сектору та сільських територій в інтересах громадян України, в тому числі воїнів ― переможців (чотири сторінки через 1.5 інтервала)».

Сподіваюся, що Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» та Громадська організація «Всеукраїнський конгрес вчених економістів-аграрників» (ГО «КЕА»), співзасновником якої я являюся, і які запросили мене взяти участь у цьому широкоформатному заході, що включає: міжнародну науково-практичну конференцію «Розвиток аграрного сектору та сільських територій в умовах воєнного часу й повоєнного відновлення України»; Загальні збори членів ГО «КЕА»; виставку-ярмарку наукової літератури; нетворкінг, ― не обмине проблематику економіко-правових засад та реальних шляхів можливого одержання «простими» громадянами, особливо ― учасниками бойових дій (воїнами – переможцями) землі (земельних ділянок) для господарювання ― у володіння з автоматичним переходом права у приватну власність через сім (дев'ять) років після цільового особистого використання (господарювання).