Всеукраїнський тижневик сільських підприємців
“Фермерське господарство” №4(372) січень 2008 р.

Мораторій на землю продовжено, що далі?

На другий день (29 грудня) після прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» уряд взявся за розв’язання земельних проблем. Зокрема, давши доручення групі міністрів в короткий термін внести конкретні пропозиції та проекти нормативно-правових актів,  які б: запровадили ефективний механізм протидії тіньовому продажу земель сільськогосподарського призначення; визначали концепцію вдосконалення механізму використання земель відповідно до їх цільового призначення; удосконалили методики експертної грошової оцінки земельних ділянок з метою недопущення заниження їх реальної вартості під час продажу, а також щодо розв’язання проблем з використанням земель та вдосконаленням земельних відносин в Україні. РНБО України, в свою чергу, також напрацьовує свої пропозиції .

Про такі ж проблеми і шляхи їх врегулювання газета «Фермерське господарство» інформувала читачів ще два роки тому, спілкуючись з кандидатом економічних наук, заступником директора Департаменту врегулювання відносин власності та соціального розвитку села Мінагрополітики України, головою комітету земельних відносин АФЗУ на громадських засадах. Багато прогнозів і оцінок цілковито підтвердилось.

ФОТО

- Отже, Олександере Івановичу,  вічне питання – що робити?
- Вважаю, що від зміни назви Держземагентства чи його керівників нічого не відбудеться. Насамперед потрібно сказати правду… В процесі так званої «земельної реформи» в супереч здорового глузду і народної мудрості  “сім раз різали, а раз міряли” в Україні близько 26 млн. га, в тому числі 18 млн. га родючих великих полів розділили майже на сім мільйонів кусочків, куди потрапили і крутосхили і заболочені природоохоронні землі, і ті, що підлягають забудові та зміні їх категорії, тощо. А головне - земля так і не належить тим, хто її обробляє, хоч тіньовий ринок землі йде повним ходом.
При цьому доцільно сказати про «рівноправних» учасників пропонованого «вільного» ринку земель з точки зору можливості їх купити. Перш за все це працездатні селяни, в тому числі ті, що мають свої паї чи особисті селянські господарства та переважна більшість дрібних фермерів, які хочуть збільшити розмір господарства до ефективного і вести та розвивати сільськогосподарське виробництво – всі вони майже не матимуть можливості купити землю, а значить, розвити господарство. Друга категорія - це приватні господарські структури, які створено в процесі реформування існуючими керівниками чи спеціалістами КСП, і які проживають і працюють в селі – лише окремі з них зможуть прикупити землі. Третя категорія це так звані інвестори, в тому числі іноземці чи підставні особи, які вже орендують переважну більшість паїв, і з нетерпінням очікуючи на зняття мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення та багато інших ділків, включаючи банківських.
За таких умов, застосовувати ринкові земельні відносин, які діють у Європі чи Америці, на що полюбляють посилатися наші «реформатори», без створення дієвих систем та механізмів захисту національних інтересів - не лише є шкідливими але й злочинним.  
Тому даний та інший аналіз стану використання земель та земельних відносин в Україні потребують впровадження комплексних і системних радикальних заходів, спрямованих на стабільність ринкових земельних відносин і ринку земельних ділянок функціонального призначення; формування системи захисту прав усіх суб’єктів права власності, користування та розпорядження землею, включаючи державу і територіальні громади; врегулювання відносин власності, виправляючи помилки, допущені в процесі реформувань; створення умов для раціонального й ефективного природокористування, а також ґрунтовне впорядкування органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування з питань земельних ресурсів і посилення кримінальної відповідальності за порушення чинного законодавства, особливо вимог мораторію на відчуження землі під час його дії та ряд інших заходів, які лише в комплексі дадуть відповідь на існуючі проблеми, в тому числі на поставлені Урядом завдання.

 - А яким чином і які механізми ефективної протидії тіньовому продажу земель сільськогосподарського призначення можна запровадити ?
- Необхідно не просто закликати порушників до совісті чи міняти вивіски на кабінетах або чиновників, а однозначно, в тому числі законодавчо:
Посилити вимоги до визнання недійсними угод та кримінальну відповідальність за порушення чинного законодавства, вчинені під час дії мораторію на відчуження землі, включаючи первинне відчуження, заставу, іпотеку, внесення земельних ділянок (паїв) чи прав на них до статутних фондів або установчих (засновницьких) документів, зміну цільового функціонального призначення та будь-яких змін у правовідносинах, пов’язаних із земельними ділянками (паями) сільськогосподарського призначення незалежно від того, хто ними фактично володіє, користується чи розпоряджається, і які було безоплатно передано громадянам України у процесі роздержавлення і приватизації земель, а також тих земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що належать до державної та комунальної власності, зокрема Законом України врегулювати наступне:
- доповнити ст. 210 Земельного кодексу України розділом такого змісту:
«Всі трансакції та зміни у правовідносинах, пов’язані із землею підчас чинності мораторію, які визначені в пунктах 14 та 15 розділу X “Перехідні положення” Земельного кодексу України, а також будь-які дії, здійснені будь-ким внаслідок чи на підставі таких угод або інших документів, є не дійсними і не можуть використовуватися чи бралися до уваги й виконання органами державної влади та місцевого самоврядування, державними підприємствами, установами і організаціями, громадянами, юридичними особами, а також правоохоронними органами, органами прокуратури і судами.»;
- доповнити ст. 211 Земельного кодексу України пунктом 2 (пункт 2 вважати пунктом 3) такого змісту:
« 2. Державні службовці, включаючи працівників правоохоронних органів та органів прокуратури, працівники державних підприємств, установ і організацій та органів місцевого самоврядування, а також громадяни і юридичні особи несуть кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за невиконання чи будь-яку участь або пасивне ставлення, що спричинили будь-які порушення під час дії мораторію відповідно до вимог, визначених у пунктах 14 та 15 розділу X “Перехідні положення” Земельного кодексу України.»;
- аналогічні доповнення внести до Кримінального кодексу України та встановити терміни ув’язнення.
Визнати конфіскованими (повернутими до державної власності) нелегально відчужені або необґрунтовано змінені за цільовим функціональним призначенням земельні ділянки (паї) незалежно від того, хто ними фактично володіє, користується чи розпоряджається, і які були безоплатно передані громадянам у процесі роздержавлення, розпаювання та приватизації земель сільськогосподарського призначення, порушуючи вимоги і цілі такого процесу чи зміну власника або неефективного працюючого сільськогосподарського орендаря внаслідок будь якої іншої афери.
Дозволити до і після набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель здійснення перших трансакцій чи змінену цільового призначення лише через відповідну державну установу на всі земельні ділянки (паї) сільськогосподарського призначення, незалежно від того, хто ними фактично володіє, користується чи розпоряджається і які були безоплатно передані громадянам України у процесі роздержавлення і приватизації земель, включаючи нелегально або внаслідок будь-якої іншої афери відчужені (крім успадкованих) чи змінені за цільовим функціональним призначенням, а також тих земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що належать до державної та комунальної власності і підлягають роздержавленню. Функції такої установи повинен виконувати пропонований Національний земельний банк України за участю Державного департаменту земельних ресурсів Мінагрополітики України.
    Наступні трансакції, включаючи заставу, іпотеку, внесення до статутних фондів або установчих (засновницьких) документів, можуть здійснюватися через комерційні установи після набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель. Вони відбуватимуться на вільному відкритому ринку лише після проходження перших трансакцій та проведенням впорядкування і формування мінімально неподільних масивів або земельних ділянок цільового функціонального призначення чи господарських одиниць і лише відповідно до затверджених матеріалів державного землеустрою.