Пропонований банк, на відміну від інших таких фінансових установ, має містити свій бюджет і виконувати багатоцільові функції та завдання, не притаманні Національному банку України, Державному бюджету України та комерційним банкам. Особлива увага приділятиметься повноцінному фінансуванню пріоритетних програм і заходів.

Функціонування пропонованої установи також відіграватиме роль основного генератора і стимулятора формування Державного та місцевих бюджетів.

З метою забезпечення реалізації Державної земельної політики щодо земель сільськогосподарського призначення, водного і лісового фондів, гармонійного врегулювання допущених помилок при реформуванні відносин власності в аграрному секторі економіки, проведення комплексного землеустрою та перспективного розвитку сільських територій, екологізації сільськогосподарського виробництва, раціонального використання та охорони, збереження і підвищення родючості ґрунтів, а також здійснення ринкових земельних відносин пропонується перетворити Держкомзем України (всі інші підрозділи) в Державний департамент по земельних ресурсах як урядовий орган, підпорядкувавши його, а також Державне підприємство "Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" і регіональні інститути, -Міністерству аграрної політики України. Одночасно треба скоординувати діяльність інших підприємств, фондів і проектів, як головних наукових і виробничих виконавців комплексу робіт з проведення земельної реформи та врегулювання земельних відносин в сільській місцевості.

Для ефективного і науково обґрунтованого розвитку всіх сільських територій в національних інтересах, а також виправлення не узгоджень у процесі проведення аграрної реформи, передбачається насамперед розпочати роботи з проведення комплексного землеустрою на національному, регіональних і місцевих рівнях (законодавча база існує). При цьому потрібно визначити міські й сільські території, провести інвентаризацію та сертифікацію земель і наявних природних ресурсів. Особливу увагу варто приділяти розвитку приміських зон та ділянок із спеціальним режимом земле- та природокористування.

Водночас пропонується запровадити механізми здійснення перших транзакцій із земельними частками (ділянками) сільськогосподарського призначення лише через пропонований банк. Наступні транзакції, включаючи іпотеку, можуть здійснюватися через комерційні банки.

При цьому забезпечуватимуться умови приватної ініціативи, вільного господарювання та самореалізації, внаслідок чого буде впорядковано існуючі та створено нові ефективні сільськогосподарські підприємства різних форм господарювання. Держава буде гарантувати дешеве довгострокове кредитування та збут виробленої продукції за вигідними цінами лише господарствам, які активно реалізують пропоновану державну політику і діяльність яких орієнтується на виробництво сертифікованої екологічно чистої (органічної) високобілкової продукції рослинництва і тваринництва.

Створюватимуться також необхідні умови для повного забезпечення такою продукцією і продуктами потреб внутрішнього ринку на конкурентній основі. Така продукція закуповуватиметься на відкритих торгах для потреб держави, включаючи демпферні, стратегічні запаси довготермінового зберігання.

Природно, що господарства будуть зацікавлені в максимальному виробництві та реалізації на зовнішніх ринках продукції, виробленої з вітчизняної сировини, особливо продуктів харчування, які відповідатимуть стандартам і вимогам СОТ.

Доречно зауважити, що лише та продукція, яку неможливо, або невигідно виробляти в Україні, буде завозитись з-за кордону. Для цього мають діяти відповідні стимулюючі механізми, в тому числі національні стандарти, які відповідатимуть новим національним вимогам та ін.

Від впровадження пропонованого, а також відповідних програм і конкретних механізмів їх реалізації очікуються, зокрема такі результати:

взаємоповага і реальні стосунки між органами влади та всіма власниками і користувачами землі та її природних ресурсів;

утвердження почуття власної гідності, довіри до власних сил та безпосередня участь кожного громадянина в реалізації (самореалізації) державної регуляторної політики України та одержання реальних доходів від частки в "основному національному багатстві";

додаткове введення в економіку України капіталу, внаслідок пропонованих заходів (щорічно на загальну суму 30-50 млрд грн);

поступове звільнення Державного бюджету від прямого фінансування галузей виробництва, які використовують землю та її природні ресурси і запровадження нових механізмів державної підтримки;

гарантування цілісності території України, реалізація конституційних прав громадян, продовольчої безпеки та інших завдань національної безпеки.

P.S.

Через п'ять років газета центральних органів виконавчої влади "Урядовий кур'єр" № 6, 14 січня 2011 року повернулась до цієї теми "У кого земля - в того влада!"  http://www.ukurier.gov.ua/index.php?articl=1&id=17444