АГРАРНА НАУКА — Є, А КАДАСТРУ ГРУНТІВ — НЕМАЄ ДОТЕПЕР...

Вчора (20 листопада 2025 р.) відбулися Дев’ятнадцяті річні збори Конгресу вчених економістів-аграрників та Міжнародна науково-практична конференція «Стратегія розвитку аграрного сектору економіки до 2030 року: завдання агроекономічної науки», які проходили в Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки».

Мною (Ковалів Олександер Іванович, д. е. н, с. н. с, Головний науковий співробітник Інституту агроекології і природокористування НААН) подано відповідні ТЕЗИ з назвою: "Конституційне врегулювання земельних відносин і природокористування щодо родючих ґрунтів України".

Доконаним фактом є те, що ГРУНТИ УКРАЇНИ як самостійні природні обєкти (ресурси) права власності Українського народу (ст. 13 КУ) — основне національне багатство, що де-юре перебувають під особливою охороною держави (ст. 14 КУ), експлуатуються в антиконституційний спосіб, переважно аграрними бізнесовими структурами, — поза законом, якого (закону) вимагає ч. 2, ст. 13 КУ.

Напревеликий жаль, до цього часу в Україні немає й довгоочікуваного самостійного Закону (краще Кодексу) України про грунти, а також, як не дивно, — зовсім відсукній дотепер Загальнонаціональний (Державний) кадастр грунтів України... Зовсім немає їхнього (ґрунтів) пооб’єктного обліку і позавідомчого повноцінного балансу...

На наше переконання, така бездіяльність органів державної влади (законодавча, виконавча і судова) — при пасивності наукової та педагогічної "еліти", має ознаки прямого злочину, оскільки неподання і не ухвалення, хоча б згаданого закону, залежить від законодавчої ініціативи Президента України, народних депутатів і Кабінету Міністрів України (ст. 93 КУ).