Наші дослідження підтверджують, що прийняті численні законодавчі норми щодо охорони і раціонального використання ґрунтів в Україні не працюють. Аргументом цього є не лише постійне зменшення вмісту гумусу – інтегрального показника родючості, але й зменшення фізичних площ родючих земель.

За результатами моніторингу агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення, проведеного ДУ «Інститут охорони ґрунтів України» [2], упродовж останніх двох десятків років спостерігається зниження родючості ґрунтів. За вказаний період його втрати становлять 0,4–0,8 т/га, що в масштабах держави прирівнюється до збитків у розмірі 453,4 млрд грн. Так, за даними науковців для утворення 1 см родючого шару ґрунту в природних умовах необхідно 100 років.

Також від початку 90-х років минулого століття щорічно фіксується від'ємний баланс усіх елементів живлення, особливо азоту й калію.

Упродовж майже 20 років у поліській і лісостеповій зонах відбувається перманентний процес підкислення ґрунтів. На сьогодні площа ґрунтів із активним ступенем кислотності становить близько 4 млн га, що на 300 тис. га більше, ніж десять років тому.

У степовій зоні відбувається зворотний процес – підлуження. Нині тут зафіксовано 1,8 млн га ґрунтів із сильно і дуже сильнолужною реакцією ґрунтового розчину, і їхня площа продовжує збільшуватися.

До негативних результатів людської діяльності належить і поширення ерозії ґрунтів. Не можуть не хвилювати такі дані: унаслідок водної ерозії щорічно змивається близько 500 млн т гумусу, 1 – азоту, 0,7 – фосфору й понад 10 млн т калію [2].

Наголошується, що основними чинниками зниження родючості ґрунтів є: порушення законів землеробства, внесення недостатньої кількості органічних добрив, порушення структури посівних площ, а також невиконання більшості норм і положень законів щодо збереження ґрунтів та підвищення їх родючості.

За даними ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» [3], близько 40% площі орних земель України характеризуються як переущільнені. Ґрунти забруднюються відпрацьованими газами тракторів, комбайнів, автомобілів, мастилами та пальним, що витікають з них під час роботи на полях, а також техногенними викидами промислових підприємств – кислотними опадами, важкими металами, радіонуклідами. Близько 17,7% ґрунтів в Україні – підкислені, 3,7 – підлужені та 2,8% – засолені. Загальна площа техногенно-забруднених земель становить 20% від усієї площі сільськогосподарських угідь.

Але найбільшу небезпеку для довкілля становить забруднення ґрунту радіонуклідами, важкими металами та пестицидами. Радіоактивного забруднення в Україні внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС і подальшого поширення радіонуклідів зазнала територія площею понад 4,5 млн га сільськогосподарських угідь, з яких 180 тис. га було виведено з обігу через високий ступінь забрудненості. У 30-км зоні із господарського обігу впродовж 1986–1987 рр. виведено – 58 тис. га сільськогосподарських угідь, в т.ч. 33 – орних земель, а також 2,2 тис. га присадибних ділянок. Найбільшого радіоактивного впливу зазнали Житомирська, Рівненська та Київська області [3].

Не меншу загрозу для родючих ґрунтів становить самовільна забудова, затоплення, зміни цільового використання родючих сільськогосподарських земель тощо (таблиця).

 Зміни в структурі земель сільськогосподарського призначення України за шість років, тис. га *
 

Примітка: * дані Держкомагенства України (форма №6-зем).

Наші дослідження свідчать, що до таких змін певною мірою призводять норми чинного земельного законодавства. Як приклад, в ст. 5 Земельного кодексу України акцентується увага на тому, що земельне законодавство базується на принципах, зокрема: - поєднання особливостей використання «землі» як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; - забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; - невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.