Персональна сторінка Коваліва Олександера Івановича
Головна Статті Аграрний тиждень Ринок землі – за певних інтересів...
Ринок землі – за певних інтересів... PDF Друкувати Електронна адреса
Статті - Аграрний тиждень
Написав Oleksander Kovaliv   
Неділя, 05 лютого 2012 11:45

Інформація    Ключ до ринку української землі знайдено

 

Аграрний тиждень (UA) від 14.03.2011-20.03.201109 [178]

 

Ринок землі – за певних інтересів...

 

Сьогодні одні форсують введення вільного ринку землі, хоча вже привласнено понад 5 млн. га родючих угідь, в т.ч. компаніями з  іноземним капіталом.  Інші категорично проти, не пропонуючи нічого. Верховна ж Рада днями проведе чергові парламентські слухання.

Оскільки  в  Україні офіційно  і  публічно діяла і діє заборона (мораторій) на  купівлю-продаж  земель сільгосппризначення,  то  будь-яка розмова про утиски начебто набутих прав власності на  землю різними ділками (так званими  інвесторами)  за  тіньовими чи  напівлегальними  схемами  є аморальною,  недоречною  і  антинародною.

За таких умов підлаштування  українського  законодавства  про  ринок  земель  чи  інших нормативних актів під можливу легалізацію  сірих  схем  і  привласнення родючих земель, звинувачуючи будь-кого у, буцімто, невідповідності  українських напрацювань  європейському законодавству,  не  має жодного права.

Навпаки,  парламент  повинен  створити  прозоре  і  дієве законодавство  з  врегулювання сучасних  земельних  відносин, виходячи  з  українських  реалій і  глобалізації,  яке  б  забезпечувало  вирішення  проблем  лише комплексно  і  системно  через відповідну державну регуляторну  політику  в  розрізі  конкретних інтересів.

Ця  політика  в  комплексі  з іншими заходами повинна забезечуватись в кількох інтересах.

В національних:

•  реальні права всіх громадян  України  на  землю  та  її природні  ресурси  як  співвласників Основного  національного багатства;

•  доступ  до  відкритої інформації  (геоінформаційна система,  яка  включає  кадастрову)  та  одержання  прибутків (перша  рента)  на  користь суспільства;

•  гарантування  продовольчої  безпеки  держави  та повноцінне і якісне харчування кожного  українця  вітчизняними  сертифікованими натуральними  органічними  екологічно чистими продуктами;

•  максимальну  реалізацію  надлишків  сертифікованої продукції  рослинництва  і  тваринництва, особливо продуктів харчування  на  зовнішніх  ринках;

•  гармонійний  розвиток сільських  територій  та  поселенської мережі як невід'ємного середовища життя і праці українського  селянства  в  системі розвитку  всієї  території  держави і конкретного регіону;

•  чистоту  довкілля,  збереження  і відтворення природної  родючості  ґрунтів,  охорону і  раціональне  використання всіх земель та  їх природних ресурсів;

•  якнайшвидше  і  безболісне  виправлення  помилок аграрних  і  земельних  реформ, формуючи вітчизняні ефективні за  розмірами  і  діяльністю  господарські  одиниці  в  конкретних  природних,  економічних  і соціально-демографічних  умовах, відповідно до комплексного державного землеустрою;

•  створення  аграрним господарствам  і підприємствам - учасникам реалізації державної  агрополітики  найкращих умов  дешевого  довгострокового  кредитування  та  гарантій збуту  виробленої  продукції  за вигідними цінами.

В  інтересах  територіальної громади:

•  відновлення  статусу повноцінної  адміністративної  території  кожної  громади (ради), в тому числі визначення меж селищ, сіл, хуторів, садиб;

•  право на реальне формування доходів місцевих бюджетів, у т.ч. за рахунок частини відрахованого  з  національних доходів  (прибутків),  і  повноцінні  видатки  на  реалізацію програм  і  планів  адміністративно-територіального  розвитку  та  охорони  довкілля  у відповідності  до  затвердженого проекту  державного  землеустрою даної території громади;

•  незаперечне  право першочергового  надання  земель  для  ведення  ефективних селянських  і фермерських  господарств  за  спрощеною  системою  на  пільгових  умовах  у довічне  успадковане  володіння та  довгострокову  оренду  членам територіальної громади, які постійно  проживають  та  працюють на відповідній території громади;

•  право  (50%  голосу) спільно  з  органом  державної влади продавати (відчужувати) у приватну власність сформовані масиви земель для використання за цільовим призначенням;

•  нести відповідальність, у  тому  числі  фінансову,  за  нераціональне  використання землі  та  її  природних  ресурсів у  межах  своєї  території,  якщо таке  використання  нижче  від середнього  рівня  даного  природно-економічного району.

В інтересах власників-селян:

•  безперешкодно  реалізувати своє право на ділянку  (пай)  щодо:  одержання  в натурі для ведення особистого селянського  чи  фермерського  господарства;  передачі  в оренду  добросовісному  орендарю  відповідно  до  вимог  законодавства;  відчуження  до державної  установи  за  ціною, вказаною в сертифікаті; передачі в спадщину або в довічне успадковане  володіння  родичам першої черги;

•  одержання  щорічно протягом п'яти  (до п'яти) років коштів на рівні 5% від вартості відчуженого  паю  (ділянки)  на користь держави, якщо гроші за відчужену  власність  залишатимуться  на  депозитному  рахунку  такого  власника-селянина в  спеціалізованій  державній фінансовій установі на цей час;

•  користуватись  всіма благами,  які  створює  територіальна громада в процесі розвитку  території  та  надходжень від ефективного функціювання виробничо-господарських  одиниць;

•  право  на  придбання  у власність для особистого використання  за  цільовим  призначенням масиву (масивів) земель сільгосппризначення;

•  безпечне  і комфортне проживання, праця  і відпочинок у чистому довкіллі, де гармонійно розвивається сільська територія  та  поселенська  мережа.

В  інтересах  усіх  наявних  та майбутніх  селянських  і  фермерських  господарств,  а  також молодих сімей:

•  право на безперешкодне одержання в натурі за спрощеною  системою  на  пільгових умовах  єдиним  масивом  належних ділянок  (паїв),  а  також інших  суміжних  ділянок  чи окремих масивів  відповідно  до проекту  державного  землеустрою  у  довічне  успадковане  володіння  або  в оренду  (оренду  з викупом)  для  ведення  особистого селянського чи фермерського господарства;

•  одержання в державній спеціалізованій  фінансовій  установі дешевих довгострокових кредитів  та  гарантій  збуту  виробленої  стандартизованої  натуральної органічної екологічно чистої  продукції  рослинництва і  тваринництва  за  вигідними цінами  лише  господарством  – учасником реалізації державної аграрної політики;

•  право  на  залучення капіталів інших осіб, зацікавлених  у  сільськогосподарському виробництві,  –  лише  на  партнерських умовах.

В інтересах існуючих та нових агропідприємств,  кооперативів, агрохолдингів,  їх  засновників  та учасників:

•  орендувати  на  довгостроковий  термін  землі  державної,  комунальної  і  приватної  власності  тільки  в  межах території  одного  колишнього реформованого  господарства. Також  допускається  оренда  земельних паїв (масивів) на території  суміжних  громад  лише  за відсутності  бажаючих  місцевих господарств  орендувати  їх  (за рівних  умов)  і  за  умов  одноголосного рішення  всіх дорослих жителів  такої  територіальної громади;

•  право  на  придбання землі  у  власність  громадянином  України  –  засновником (співзасновником)  вітчизняного  сільськогосподарського підприємства  (без  іноземного капіталу),  яке  зареєстроване на території  громади  (ради), де знаходяться  придбаванні  землі для використання їх за цільовим призначенням  у  межах  визначеного  максимального  розміру відповідно  до  затвердженого проекту  державного  землеустрою;

•  збереження  прав  на існуючу (наявну) оренду земельних паїв (ділянок) відповідно до чинних  і  лише  добросовісних договорів оренди до закінчення терміну  їх  дії,  якщо  такі  умови відповідають  затвердженому проекту  державного  землеустрою;

•  одержання в державній спеціалізованій  фінансовій  установі дешевих довгострокових кредитів  та  гарантій  збуту  виробленої  стандартизованої  натуральної органічної екологічно чистої  продукції  рослинництва і  тваринництва  за  вигідними цінами  лише  господарством  – учасником реалізації державної аграрної політики;

•  право  на  залучення капіталів інших осіб, зацікавлених  у  сільськогосподарському виробництві,  –  лише  на  партнерських умовах.

При  цьому  керівництво країни  повинне  визначитись: куди  ідемо  та  чого  хочемо  досягти  в  кінцевому  варіанті.  А головне,  збалансувати  в  ході реформи  всі  вищеназвані  інтереси.


Олександер КОВАЛІВ, кандидат економічних наук, Заслужений працівник сільського господарства України

 

Останнє оновлення на Субота, 07 липня 2018 13:51
 
© 2024 kovaliv.kiev.ua. Всі права захищено.
© 2008 Копіювання тексту без вказання лінку на орігінал - заборенено!