Реалізуючи механізми ринкових земельних відносин стосовно земель сільськогосподарського призначення, необхідно невідворотно законодавчо забезпечити такі конкретні права, умови і обов'язки:

1) в національних інтересах:

- реальні права всіх громадян України на землю та її природні ресурси, як співвласників Основного національного багатства та відкритої інформації про них (геоінформаційна система, яка включає кадастрову);

- гарантування продовольчої безпеки держави та повноцінне і якісне харчування кожного українця вітчизняними продуктами;

- наповнення внутрішнього ринку лише вітчизняною сертифікованою натуральною органічною екологічно чистою продукцією рослинництва і тваринництва на конкурентній основі та максимальна реалізація надлишків такої продукції, особливо продуктів харчування на  зовнішніх ринках;

- гармонійний розвиток сільських територій та поселенської мережі як невід'ємного середовища життя і праці українського селянства в системі розвитку всієї території держави і конкретного регіону;

- чистоту довкілля, збереження і відтворення природної родючості ґрунтів, охорону і раціональне використання всіх земель та їх природних ресурсів;

- гарантування якнайшвидшого і безболісного виправлення помилок аграрних і земельних реформ, формуючи вітчизняні ефективні за розмірами і діяльністю господарські одиниці в конкретних природних, економічних і соціально-демографічних умовах;

- проведення комплексного державного землеустрою в розрізі всіх адміністративно-територіальних одиниць і в межах реформованих господарств одночасно по всій території держави;

- створення аграрним господарствам і підприємствам – учасникам реалізації державної аграрної політики найкращих умов дешевого довгострокового кредитування та гарантій збуту виробленої продукції за вигідними цінами.

2) в інтересах територіальної громади:

- відновлення статусу повноцінної адміністративної території кожної громади (ради) і лише, - в тому числі визначення меж поселення (селища, села, хутора, садиби);

- право всіх членів територіальної громади (громадян України) на реальні доходи до місцевого бюджету від власності на земельні ділянки та природні ресурси, що належать територіальній громаді, а також на частину доходу відрахованого до місцевого бюджету з національних доходів (прибутків) як за Основне національне багатство;

- реальне формування доходів і видатків місцевих бюджетів, в комплексі з реалізацією програм і планів адміністративно-територіального розвитку, у відповідності до затвердженого проекту державного землеустрою даної території громади;

- незаперечне право першочергово надавати належні землі для ведення ефективних селянських і фермерських господарств за спрощеною системою на пільгових умовах у довічне успадковане володіння, та довгострокову оренду членам територіальної громади, які постійно проживають та працюють на відповідній території громади;

- право (50 відсотків голосу) спільно з органом державної влади на продажу (відчуження) масиву (масивів) земель сільськогосподарського призначення у приватну власність для використання за цільовим призначенням лише громадянину України, який використовуватиме землю самостійно, або є засновником (співзасновником) сільськогосподарського формування (господарства, підприємства), що зареєстроване на території громади (ради), де знаходяться відчужувані землі. Межі та максимальний розмір придбаного масиву (масивів) визначається для даної території, відповідно до затвердженого проекту державного землеустрою;

- нести відповідальність, в тому числі фінансову за використання землі та її природних ресурсів в межах відповідної території громади (ради) нижче від середнього рівня даного природно-економічного району.

3) в інтересах власників-селян:

- право всіх землевласників-селян безперешкодно реалізувати своє право на ділянку (пай):

          - одержання в натурі для ведення особистого селянського чи фермерського господарства;

          - передачі в оренду добросовісному орендарю відповідно до вимог законодавства;

          - відчуження до державної установи за ціною вказаною в сертифікаті;

          - передачі в спадщину або в довічне успадковане володіння родичам першої черги.

- одержання щорічно протягом п'яти (до п'яти) років коштів на рівні 5 відсотків від вартості відчуженого паю (ділянки) на користь держави, якщо гроші за відчужену власність залишатимуться на депозитному рахунку такого власника-селянина в спеціалізованій державній фінансовій установі на на цей час;

- користуватись всіма благами, які створює територіальна громада в процесі розвитку території, особливо від ефективного функціювання виробничо-господарських одиниць;

- право на придбання у власність для особистого використання за цільовим призначенням масиву (масивів) земель сільськогосподарського призначення, в тому числі як засновника (співзасновника) вітчизняного сільськогосподарського формування (без іноземного капіталу), яке зареєстроване на території громади (ради) де знаходяться придбані землі);

- безпечне і комфортне проживання, працю і відпочинок в чистому довкіллі, де гармонійно розвивається сільська територія та поселенська мережа.

4) в інтересах усіх наявних та майбутніх селянських і фермерських господарств:

- право всіх власників-селян (членів селянського чи фермерського господарства), а також молодих сімей безперешкодно реалізувати своє право на одержання в натурі за спрощеною системою на пільгових умовах єдиним масивом належних паїв (ділянок), а також інших суміжних ділянок чи окремих масивів у вдповідності затвердженому проекту державного землеустрою у довічне успадковане володіння, або в оренду відповідно до вимог законодавства для ведення особистого селянського чи фермерського господарства;

- одержання в державній спеціалізованій фінансовій установі дешевих довгострокових кредитів та гарантій збуту виробленої стандартизованої натуральної органічної екологічно чистої продукції рослинництва і тваринництва за вигідними цінами (лише господарством – учасником реалізації державної аграрної політики);

- право на залучення капіталів інших осіб, зацікавлених у сільськогосподарському виробництві, - лише на партнерських умовах.

5) в інтересах  існуючих та нових сільськогосподарських підприємств, корпоративів, агрохолдингів і їх засновників:

- орендувати на довгостроковий термін землі державної, комунальної і приватної власності лише в межах території одного колишнього реформованого господарства. Також допускається оренда земельних паїв (масивів) на території суміжних громад лише за відсутності бажаючих місцевих господарств орендувати їх (за рівних умов) і за умов одноголосного рішенням всіх дорослих жителів такої територіальних громади;

- право на придбання у власність громадянином України -  засновником (співзасновником) вітчизняного сільськогосподарського підприємства (без іноземного капіталу), яке зареєстроване на території громади (ради), де знаходяться придбаванні землі для використання за цільовим призначенням в межах визначеного максимального розміру відповідно до затвердженого проекту землеустрою;

- збереження прав на існуючу (наявну) оренду земельних паїв (ділянок), відповідно до чинних і лише добросовісних договорів оренди до закінчення терміну їх дії, якщо такі умови вдповідають затвердженому проекту державного землеустрою;

- одержання в державній спеціалізованій фінансовій установі дешевих довгострокових кредитів та гарантій збуту виробленої стандартизованої натуральної органічної екологічно чистої продукції рослинництва і тваринництва за вигідними цінами (лише господарством (кооперативам) – учасником реалізації державної аграрної політики);

- право на залучення капіталів інших осіб, зацікавлених у сільськогосподарському виробництві, - лише на партнерських умовах.

6) в інтересах світового спів-товариства та міжнародних організацій.

- гарантування продовольчої безпеки в нутрі України та постачання на конкурентній основі на світові ринки лише сертифікованої натуральної органічної екологічно чистої продукцї рослинництва і тваринництва, особливо продуктів харчування;

- гарантування демократичних свобод в Україні та повернення боргів міжнародним фінансовим структурам;

- залишатись відкритою державою для імпорту продукції та продуктів харчування за умов рівноцінних дії та механізмів щодо вимог, дотування, інтервенцій, купівельної спроможності та інших чинників, переваг і противаг в розвинутих країнах Європи та в Україні.

Беручи до уваги наведене, - саме створення таких правових механізмів, які б забезпечували ці та інші інтереси дає повноцінну відповідь на  запитання сьогоднішніх слухань: - Що робити ?

Для повноти пропозицій вважаю, що для досягнення пропонованого​, в законодавчому порядку також необхідно вилучити із всіх законодавчих та нормативно-правових актів України (їх проектів), усі норми стосовно земель сільськогосподарського призначення, за якими можливо було б набувати (включаючи будь-які тіньові чи інші схеми) право власності будь-якою юридичною особою та фізичною особою, яка не є громадянином України, що постійно (останні 10 років) не проживає на території України, чи не є засновником (співзасновником) вітчизняного сільськогосподарського підприємства, не залежно, чи зареєстроване таке підприємство на території громади (ради), де знаходяться придбаванні землі для використання за цільовим призначенням.

Також треба вилучити всі норми щодо права суборенди, емфітевзису, права продажу прав на оренду, застави орендних прав та інших непрозорих правочинів, що застосовувались, застосовуються, чи можуть бути застосовані до всіх земель сільськогосподарського призначення, в тому числі до земельних паїв (ділянок), які були безоплатно передані у власність селянам в процесі їх роздержавлення і приватизації.

Головне творити і діяти розумно на користь громадян України.

Іншого шляху я не бачу.

Це лише частина пропозицій.