Персональна сторінка Коваліва Олександера Івановича
Головна Статті Аграрний тиждень Річниця прискорення реформ, які не варто називати реформами
Річниця прискорення реформ, які не варто називати реформами PDF Друкувати Електронна адреса
Статті - Аграрний тиждень
Написав Oleksander Kovaliv   
Понеділок, 30 листопада 2009 20:30
Головна стаття
Річниця прискорення реформ, які не варто називати реформами
Page #
Всі сторінки

 

Пройшов ще один черговий рік від пешого відомого Указу...

Перечитуючи надруковане два роки тому переконуюсь, що сказане є актуальни й сьогодні...  Тож раджу і ВАМ, шановні друзі, дещо згади і поміркувати разом у НОВОМУ РОЦІ...

 

Всеукраїнська ділова газета  "АГРАРНИЙ ТИЖДЕНЬ.UA"

40 (123)  30.11.09-06.12.09  Агрополітика  ( з перших вуст )

 

Земельні перипетії


15 років тому, 10 листопада 1994 року, Президент України підписав Указ № 666 “Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва”. Наступний Указ уже за №1529 “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки” був виданий Главою держави ще через 5 років - 3 грудня 1999.

Про передумови та саме реформування і земельних відносин, і сільськогосподарських підприємств в Україні розповідає безпосередній учасник і одночасно опонент цього процесу  Олександер Ковалів.

- Тернистий шлях до реформ - це вже історія...

- Деякою мірою так. Те становище, в якому опинився СРСР у середині 80-х років, диктувало необхідність радикальних перетворень. Поворот у внутрішній і зовнішній політиці почався, коли на квітневому (1985 р.) Пленумі ЦК КПРС Горбачов уперше заявив про потребу докорінних змін в економіці і політиці, соціальному й духовному житті. Тож квітень 1985-го вважається початком перебудови в СРСР і всього соціалістичного табору.

Згодом було проголошено курс на здійснення двох взаємопов’язаних завдань: радикальної економічної реформи, демократизації суспільного життя і розширення гласності та суверенітет республік зі збереженням єдиної союзної держави.

В Східній Європі (країнах Варшавського пакту), яка була під безпосереднім впливом СРСР, перебудова викликала велике пожвавлення і звільнення від нав'язаного Радянським Союзом соціалізму.

Та, наприклад, у керівництва НДР проголошена перебудова викликала майже відкрите невдоволення, а серед широкого загалу населення - підтримку. Так, приїзд М.Горбачова у жовтні 1989 року на святкування 40-річчя НДР призвело до розгортання масового руху за оновлення. 9 листопада було зруйновано Берлінську стіну. Відроджувалась Польща...

Хвиля свободи валом котилася і з Європи на Схід. Тому населення Західних регіонів першими в Союзі перебувало в стані пробудження і усвідомлення невідворотності реформування суспільно-економічного ладу.

В Кремлі ж розробляли свою тактику і стратегію протидії природним процесам, поспішно намагаючись “демократизувати” і “припудрювати” свою діяльність. Приймалися нові та вносилися зміни до чинних законів і нормативних актів СРСР.

У березні 1990 року відбулися вибори власне українських органів влади: Верховної Ради УРСР і місцевих рад. Вибори до місцевих Рад засвідчили переконливу перемогу демократичного блоку у Івано-Франківській, Львівській та Тернопільській областях. Партійне керівництво в Українській РСР було в складнішому становищі (між молотом і ковадлом), на яке тиснули «зверху» (з Москви) та «прожарювали знизу» (з Галичини).

Водночас нескінчене зволікання в Союзі та в республіці з повноцінною реалізації Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про землю (введені в дію з 15 березня 1990 року, в т.ч. й на території України), створювали штучні перепони комплексному і системному реформуванню питань землі та її природних ресурсів і забезпечення виходу з економічної та соціальної кризи.

Незважаючи на це, друга сесія першого демократичного скликання Івано-Франківської обласної Ради народних депутатів 20 квітня 1990 року, керуючись чинним земельним законодавством, пройняла дві ухвали щодо врегулювання земельних відносин на території області. Вони дали можливість землевпорядним органам і організаціям та місцевим Радам народних депутатів прискорити проведення землевпорядних робіт, розпочатих в кінці 80-х. Робота пішла повним ходом, бо супроводжувалась продуманою методикою і методологією та постійним конотролем виконання завдань.

В свою чергу, доморощені (обласні та районні) противники відродження України продовжували організовувати шалений спротив і проводили дезінформацію щодо кожного кроку обласної Ради...

Після схвалення сесією Івано-Франківської облради ухвали " Про земельну реформу в Івано-Франківській області " від 30 жовтня 1990 року і прийняття в Києві та в Москві відповідних земельних звітів, розпочався ще більший панічний спротив та метушня. З Києва викликались численні комісії, які не могли знайти жодної зачіпки про визнання будь-якої незаконності в обґрунтованих наших діях.

Коли ж Верховна Рада Української РСР оголосила, що всі землі України з 15 березня 1991 року стають об'єктом земельної реформи, тобто з моменту уведення в дію нового Земельного кодексу Української РСР, противники системних і своєчасних перетворень підняли новий галас: начебто в Івано-Франківській області необхідно починати все з початку, при цьому забуваючи, що закони зворотньої сили не мають...

- Але ж пізніше були Укази Президента України і реформи відбувалися?

- На жаль, до сьогодні законодавчо не визначено мету, етапи, завдання та механізми правового, економічного, фінансового і соціального розвитку реформ в Україні, а також шляхи їх забезпечення та реалізації. Адже кожна держава, яка проводила земельні та аграрні реформи в національних інтересах, накреслювала цілі та шляхи своїх реформувань, бачила їх перспективи. Всі реформування супроводжувалися землеустроєм.

Здійснювана в Україні «земельна реформа» не супроводжувалася комплексом робіт з державного землеустрою, не здійснювалися заходи з формування мінімально неподільних ділянок (полів) за їх функціональним призначенням і не створювались механізми з раціонального використання й охорони ґрунтів. Враження таке, що головною ціллю багатьох була гонитва за створенням власного агробізнесу на селі, часто нечесно і за будь-що. Інтереси ж і проблеми селян в більшості випадків ставились на задній план. Тому й маємо такі наслідки…

Тим, хто сумнівається, я радив би почитати скарги, які селяни надсилали в різні інстанції впродовж цього часу...

http://a7d.com.ua/uploads/posts/2009-11/1259334238_10_novyj-razmer.jpg
 

Останнє оновлення на П'ятниця, 07 січня 2011 16:42
 
© 2022 kovaliv.kiev.ua. Всі права захищено.
© 2008 Копіювання тексту без вказання лінку на орігінал - заборенено!