Після прийнятих 20 квітня 1990 року сесією Івано-Франківської обласної Ради народних депутатів ухвал «Про впорядкування земельно-територіального устрою» і «Про розв’язання питань земельної реформи» в різних публікаціях і по радіо (особливо в обласних та районних, які, на той час, залишалися компартійними) почало з'являтися багато дезінформації... Про начебто: відсутність нормативних актів щодо землевпорядкування, передачі громадянам земельних ділянок, в тому числі для створення селянських (фермерських) господарств; незаконність проведення землевпорядних робіт з розв’язання питань земельної реформи на території області... При цьому починали лякати людей великими податками та начебто рабською працею... Створювалась атмосфера нетерпимості, сіялась недовіра до діяльності обласної Ради народних депутатів тощо...
Тому після засідання (4 вересня 1990) Президії обласної Ради народних депутатів  я надав відповідну інформацію в газеті “Галичина” (перша демократична газета “Галичина”, заснована обласною Радою, і якій вірила переважна більшість галичан). 

Публікація в розділі «Економіка» за 17 жовтня 1990 року.

Кроки земельної реформи

 Реалізація прийнятих обласною Радою народних депутатів ухвал «Про впорядкування земельно-територіального устрою» і «Про розв’язання питань земельної реформи» дає підстави сподіватися, що вже в наступному році жителі області, передусім таких великих міст, як Івано-Франківськ, Коломия, Калуш, матимуть більший вибір овочів і фруктів, молочних продуктів і м’яса. На жаль, проведений нещодавно аналіз здійснення земельної реформи показує, що у багатьох районах в цьому напрямку просувається черепашачими темпами. І справа не в тому, що самі по собі питання передачі громадських угідь конкретним господарям вкрай складні і потребують вдумливої, неспішної роботи спеціалістів, ради з багатьма людьми, врахування багатьох обставин. Ні, не це нині гальмує процес землеустрою, особливо сільськогосподарських угідь. Ось як оцінює ситуацію, що складається, начальник відділу землекористування, землеустрою і охорони земель облвиконкому О. Ковалів.

 Не люблю вирікати через газету будь-що, бо при виконанні функцій державного управління єдиним земельним фондом області намагаюся діяти згідно з встановленим порядком через відповідні служби і Ради народних депутатів. На мою думку, кожна публікація ставить певну мету. То автор прагне довести до відома багатьох людей якусь важливу інформацію, чи зробити рекламу або дати корисну пораду. А то трапляється, що все затівається заради того, аби збити читачів з пантелику чи на деякий час завести їх в оману. Або й продемонструвати, наскільки автор розумний, а іноді просто заради «галочки», або начальник зобов’язав підлеглого спеціаліста виступити в газеті.

Сьогодні я поділюся з вами, шановні краяни, правдивою інформацією про хід реалізації в області земельної реформи. Бо ряд публікацій на цю тему  в місцевих газетах перекручує фактичний стан чинності і творення законодавчих актів про землю та порядок їх застосування на нинішньому етапі. А це призводить до того, що подекуди місцеві Ради, землекористувачі, різні «консультанти» не виконують свої функції так, як вимагає закон, як зобов’язують правомірні ухвали вищестоящих органів влади, нарешті, як підказує здоровий глузд.

Земельний кодекс, який планується прийняти на сесії Верховної Ради України, може бути схвалений лише при умові, що він відповідатиме закону. В цьому випадку – Основам законодавства Союзу РСР і союзних республік про землю введеним в дію ще 15 березня цього року, зокрема і на Україні.

Кодекс лише уточнює і конкретизує ті чи інші правові норми, і тому прикро стає, коли противники нового закону про землю вигадують, що Основи начебто лише союзні, а республіканських нема і невідомо чи взагалі будуть. Закон є, і він діє. Розробляється лише кодекс.

У зв’язку з введенням в дію Основ для передачі земель для товарного виробництва селянам вже весною, не чекаючи поки буде подано на розгляд проект республіканського кодексу, Верховна Рада УРСР 7 травня прийняла Указ «Про деякі питання вилучення і надавання земельних ділянок». Ним, зокрема, визначено, що остаточне рішення про надання селянським (фермерським) господарствам землі приймає районна або міська Рада народних депутатів. Та до цього часу жодна із районних Рад нашої області не скористалася цим правом. Більше того, Верховинська і Богородчанська районні Ради народних депутатів вперто відмовчуються і відраджують селян, які подали заяви і хочуть вийти на волю з колгоспу разом із землею. Тут посилаються на те, що, мовляв, ще нема на це закону, сприяючи новим агропромівським експериментам, створюють атмосферу нетерпимості навколо таких господарів.

Враховуючи, що наша область малоземельна, що у нас,  на відміну від східних та південних областей України, великий дефіцит землі, та для розумного прискорення реформ в цій галузі обласна Рада народних депутатів 20 квітня прийняла ухвали «Про розв’язання питань земельної реформи» та «Про впорядкування земельно-територіального устрою».

У травні облвиконком організував кущові семінари з головами районних, міських та сільських Рад, керівниками колгоспів і радгоспів, на яких розглядається порядок реалізації цих рішень. Проведено також практичні заняття з землевпорядною службою, її працівників ознайомлено з тим, які документи і матеріали необхідно готувати, залучено до цієї справи спеціалістів філіалу УкрНДІземпроекту.

На сьогодні визначено території Рад усіх рівнів в розрізі населених пунктів, склад угідь та існуючих землекористувань, створено земельний банк даних. Проаналізовано також стан землекористування по семи земельно-кадастрових районах, дано оцінку інтенсивності використання земель та землеустрою, взято курс на комплексне проведення робіт по впорядкуванню території Рад, ґрунтоводоохороні. Особлива увага приділяється приміським зонам, природоохоронним, рекреаційним, заповідним територіям. Вже розроблено проект положення про розміри рентної плати за користування земельними наділами, яке опубліковане у минулому номері «Галичини».

На основі оцінки наявних земель і для їх найрозумнішого дальшого використання сільські, селищні, міські і районні Ради були зобов’язані до 1 вересня представити, як того вимагає законодавство, на розгляд і затвердження в обласну Раду народних депутатів матеріали про вилучення з громадських масивів товарного виробництва і передачі громадянам ділянок для ведення особистого підсобного господарства, садівництва і городництва. Причому місцеві Ради мали виділити землю всім бажаючим, незалежно від того, чи вони робітники, службовці, чи колгоспники. Бо перед законом всі рівні.

Основним критерієм при визначенні розміру присадибної ділянки є вихід сільськогосподарської продукції в нормах споживання на душу населення. При цьому також враховується наявність землі та території Ради – всі землі, включаючи поля колгоспів, радгоспів, лісокомбінатів, а також в кожному конкретному випадку кількість членів в сім’ї, яка бажає вести особисте підсобне господарство. Відразу ж значну, що плата за користування присадибами залишається на нинішньому рівні – 40 копійок за сотку, якщо тільки не мінятиметься курс карбованця. При цьому враховуватимуться пільги окремим категоріям землекористувачів і розмір податку буде зменшуватися.